брила

брила
-и, ж.
Великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем сделать НИР

Смотреть что такое "брила" в других словарях:

  • БРИЛА — БРИЛА, см. брыла. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 …   Толковый словарь Даля

  • БРИЛА — Пятко Сивков Брила, крестьянин сольвычегодский. 1629. Доп. II, 95 …   Биографический словарь

  • брила — [бри/ла] лие, д. і м. л і …   Орфоепічний словник української мови

  • брила — либра …   Краткий словарь анаграмм

  • брила — (великий безформний шматок землі, каменю, льоду тощо), груда, грудомаха, моноліт …   Словник синонімів української мови

  • брила — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • міофібрила — и, ж. Скоротливий елемент м язових клітин …   Український тлумачний словник

  • фібрила — и, ж., спец. Тонке волоконце в середині клітини або в міжклітинній речовині, що є структурним елементом тваринного організму …   Український тлумачний словник

  • нейрофібрила — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

  • фібрила — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»